Друга світова війна – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Саме як страшну трагедію її пам’ятають і згадують в усьому світі.
У вересні 1939 року Друга світова війна прийшла на українську землю, коли Львів, Самбір і Дрогобич зазнали бомбардувань німецькою авіацією. А 22 червня 1941-го, 81 рік тому, о четвертій ранку нацистські літаки скинули перші бомби на Київ.
Сьогодні, у День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни, ми згадуємо всіх українців, які постраждали від найбільшої катастрофи ХХ століття.
Україна втратила у Другій світовій близько 10 мільйонів людських життів. Через війну не народилися майже 13 мільйонів дітей. Ніколи в історії ми не платили більшої ціни за те, щоб залишитися народом, нацією.
Друга світова війна так чи інакше залишила свій слід у кожній українській родині. Вона дала нам гіркий досвід втрат і досвід подвигу, що надихає. Ми будемо вічно пам’ятати кожного, хто загинув, – військових і цивільних, чоловіків, жінок і дітей. Пам’ятати про те, що ми не лише вижили в тій страшній війні, але й згодом здобули власну державність.
Зараз війна знову ступила на нашу землю і збирає криваві жнива. Через десятиліття після Другої світової темрява прийшла в Україну. І весна стала чорно-білою, а лютий – вічним. Зло повернулося. В іншій формі, під іншими гаслами, але з тією самою метою. В Україні влаштували криваву реконструкцію нацизму. Фанатичне наслідування цього режиму. Його ідей, дій, слів і символів. Маніакальне – до деталей – відтворення його звірств та «алібі», що начебто надають злу священну мету. Повторення його злочинів і навіть спроби перевершити «вчителя» та скинути його з п’єдесталу найбільшого зла в історії людства. Встановити новий світовий рекорд із ксенофобії, ненависті, расизму й кількості жертв, до якої вони можуть призвести.
Ми ніколи не забудемо тих, хто вже не повернеться живим до рідного дому. Тих, що боролися до останнього. І тих, чиї життя були покалічені та зруйновані у горнилі нової жахливої війни.
Вічна пам’ять загиблим. Честь і слава Героям!
Почесний Консул Республіки Молдова
Микола Скрипковський